Історія школи
Чудовий Подільський край.
Споконвіку тут жили люди, сіяли у пухку ріллю золоте зерно, плекали сади,
садили ліси. Родючі землі здавна привертали увагу завойовників. На неї зазіхали
половці й татарські орди, литовські феодали і польська шляхта. Незважаючи на
соціальний та національний гніт з боку Речі Посполитої, в Україні розвиваються
освіта, шириться наука, збагачується культура. 
(Арка при в їзді в с.Михайлівці з сторони с. Конищів)
Частиною цього чудового краю є і
село Михайлівці, яке славиться своєю мальовничою природою, квітучими садами,
чудовим старовинним парком, віночком лісів і ще чудовими людьми, які люблять
українську пісню, рідну мову, свої звичаїі обряди – першооснову формування
національної самосвідомості людини, а ще школа – золотий ключик, що розмикає
пута несвідомості, прокладає шлях до волі, до науки.
Учні Михайловецької школи проводили
пошукову роботу, щоб більше дізнатися про історію свого рідного села та школи.
Виявлено, що у 1862 р. у селі
функціонувала церковно парафіальна школа. В основному її відвідували хлопчики.
У 1903 році село Михайлівці входило до Барського повіту.
За кошти громади було споруджено приміщення школи. І відкрито початкову
чотирирічну школу. Першим завідуючим школи був житель села – Савчук Фома
Павлович, який закінчив Кам’янець – Подільську гімназію. Він був чудовою
людиною, добре грав на скрипці, а тому, навчав дітей музики. Крім Закону
Божого, який вивчали обов’яково, були ще читання, письмо, арифметика,
малювання, співи.
У той час велику увагу приділяли
каліграфії письма. За найменше порушення карали: били лінійкою по руках,
крутили вуха, ставили на коліна в куток.
Під час громадянської війни 1918 – 1921рр.
Село зазнало багато лиха. В 1919 році в Михайлівці вступили деніківці. Вони
пограбували село та розгромили приміщення школи. В 1922 році його
відремонтували, а в 1923 році школа відновила роботу. Під час колективізації
дітей із куркульських сімей виганяли із школи.
У роки Великої Вітчизняної війни
діти в школі не навчалися. Лише 1 вересня 1945 року вони сіли за парти, яких
усім учням не вистачало, та й бракувало самого приміщення, тому класи були
переповнені: в одному класі були діти різні за віком. Значна частина дітей
втратила своїх годувальників під час війни і вони знаходилися у важких умовах,
голодували. З багатодітних сімей діти ходили до школи по черзі, так як не
вистачало на кожну дитину ні одягу, ні взуття.
( НВК «ЗНЗ-ДНЗ» с. Михайлівці ) Через два роки після війни знову
почався голод, який забрав з життя
багатьох людей.
У 1956 році була відкрита
середня трудова політехнічна школа. До трьох
восьмих класів було прийнято біля 90 учнів.
В1957 році було розпочато
будівництво основного корпусу, яке було закінчено в 1960 році.
За період з 1960 року по даний
час Михайловецьку школу закінчило понад 800 випускників, з них 51 – з
відзнакою.
Сподіваємося, що випусники різних
років пам’ятають рідну школу і тих вчителів, які їх навчали і поділяться з ними
своїми спогадами та документальними матеріалами.
| 
